| Головна » Статті » Мої статті |
Технологія ЧПРКМ пропонує багато прийомів і методів роботи з навчальним текстом, а також рекомендацій з їх використання на кожній із трьох стадій уроку. Одним із популярних видів роботи є графічна організація матеріалу за допомогою візуальних організаторів. Візуальні або графічні організатори — це графічне представлення різноманітних розумових процесів. Завдяки ним прихований процес мислення стає наочним, набуває візуального втілення, тому що застосування графічних організаторів технології ЧПРКМ дозволяє розгорнути розумові процеси на площині. Ці форми роботи систематизують думки, роблять складні конструкції більш зрозумілими. Також засоби візуалізації допомагають школярам актуалізувати відоме, вплітати досвід і знання в нову інформацію, краще її класифікувати та формулювати висновки. Вони сприяють організації мислення більш високого порядку, формують вміння аналізувати матеріал, оцінювати й коректувати процес власної навчальної діяльності, орієнтуватися в ситуації, обмірковувати з усіх сторін можливі відповіді на складні питання. Під час дискусій навчають аргументовано виступати, розв’язувати проблеми, допомагають конспектувати навчальний матеріал у графічній формі. Візуальні організатори спонукують кожного школяра думати над тим, як він міркує, що бачить і робить, порівнювати власні думки з думками інших. Щодо вчителів, то графічні організатори дають можливість побачити, що учні вже знають і вміють, допомагають опиратися на ці знання й уміння, бачити помилки дітей і виправляти їх. Та перш, ніж обрати для уроку той або інший метод візуалізації, вчитель повинен дати сам собі відповідь на запитання, як він ставиться до змісту, які в ньому центральні факти, ідеї, аргументи, процеси, що мають зрозуміти учні; яка схема найкраще організує матеріал і наповнить його змістом; який вид графічного організатора допоможе учням в аналізі й осмисленні змісту; які потрібно поставити запитання, як організувати актуалізацію суб’єктного досвіду з теми для активізації мислення учнів. Тобто, вчителю необхідно усвідомлювати, чому він обирає той чи інший графічний організатор і якої мети може з його допомогою досягти. Також потрібно пам’ятати, що навчання дітей вмінню користуватися графічними організаторами має складатися з таких етапів:
Існує декілька видів класифікації візуальних організаторів. До першої групи відносяться візуальні організатори, які мають конкретну, строго задану форму. Це, наприклад, діаграма Венна, концептуальна таблиця, М-схема. Другу групу становлять графічні організатори з менш заданою формою. Пропонується лише певна манера й технічний спосіб створення схеми. Це, наприклад, кластер. Третю групу складають організатори, які дають максимальну свободу учневі при їх створенні, такі, як карта концепції. Іншу класифікацію пропонує Дайана Халперн. В її основі лежить використання просторових образів, які допомагають осмислити представлену інформацію: лінійна послідовність, яку можна застосувати, якщо події послідовно міняють одна одну; ієрархії (або деревоподібна структура) можуть бути використані, наприклад, для представлення зв’язків згідно з принципами класифікації; мережі показують кілька різних типів зв’язків між об’єктами і явищами; матриці застосовуються для порівняння подій, предметів, процесів за рядом показників; блок-схеми зручні тоді, коли інформація містить у собі ряд послідовних логічних і точних інструкцій і команд. Цікавий підхід до класифікації візуальних організаторів запропонував Д. Кларк, розподіливши їх за способом досягнення мети на дві групи: прийоми «З землі – до вершини», які допомагають сканувати, сортувати й організовувати інформацію, робити висновки. При цьому застосовується індуктивний тип мислення (від окремого до загального); прийоми «З пташиного польоту – до землі», які допомагають застосовувати правила, ухвалювати рішення, аналізувати проблеми й знаходити шляхи розв’язку. Тут використовується дедуктивний тип мислення (від загального до окремого). Графічні прийоми візуалізації «З землі – до вершини» за Д. Кларком: часові стрічки, які допомагають побудувати події в хронологічному порядку; мережеві діаграми зв’язують споріднені події в одну ідею або концепцію; кругові діаграми дозволяють групувати події, щоб проілюструвати потенційно корисні концепції, ідеї; інформаційні сітки, карти й графіки допоможуть підрахувати повторювані події й підвести до висновку; діаграми Венна й складні матриці дозволяють сортувати інформацію із множинних категорій; індуктивні вежі з’єднують фактичні припущення й виводять індуктивний висновок, формуючи основи для теорій і перспектив. Прийоми «З висоти пташиного польоту – до землі»: концептуальні карти, які використовуються для систематизації інформації, виявлення істотних ознак досліджуваних явищ, подій; оціночна шкала, лінія «за/проти» може допомогти учням розглянути подію за допомогою протилежних аргументів; силові поля-діаграми допомагають побачити антитези; причинні ланцюжки дозволяють створити модель процесу, наприклад, такого, як сюжет роману; дерева рішень сприяють виробленню шляхів до розв’язку проблеми при наявності декількох варіантів; фішбоун (риб’ячий кістяк) допомагає структурувати процес, ідентифікувати можливі причини проблеми; кластер дозволяє в систематизованому виді представити більший обсяг інформації (ключові слова, ідеї); ментальні карти – зручний інструмент для відображення процесу мислення й структурування інформації у візуальній формі. В 2007 році в своїй дипломній роботі «Періодична таблиця методів візуалізації для керівництва» Ральф Лендлер і Мартін Еплер (Ralph Lengler & Martin J. Eppler) систематизували 100 методів візуалізації для усвідомленого й більш точного підбору методу візуалізації під конкретну задачу та особливості тексту, з яким будуть працювати учні, планований результат і шлях пізнання (дедуктивний або індуктивний). Для вчителів, які вирішили працювати з цими прийомами, автори технології ЧПРКМ розробили низку порад:
графічної організації будуть використані;
послідовно, пояснюйте кожний крок;
успіх;
використовувати таку форму роботи;
Графічні організатори можна застосовувати в роботі з учнями будь-якого віку на матеріалі будь-якого предмета. Деякі з них широко відомі й використовуються досить часто. Та переважна більшість все ще залишається поза увагою широкого вчительського загалу. Можливо, це відбувається тому, що описи прийомів надаються, здебільшого, без прикладів або з одним прикладом для якогось конкретного предмету. Тому розглянемо приклади застосування деяких прийомів візуалізації під час проведення уроків світової літератури. До найпоширеніших графічних організаторів належать таблиці: концептуальна, зведена, таблиця-синтез, таблиця «ЗХД» тощо.
ПРИЙОМ «КОНЦЕПТУАЛЬНА ТАБЛИЦЯ» Прийом «Концептуальна таблиця» застосовується, коли потрібно порівняти три або більше аспектів і питань. По горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси й властивості, за якими це порівняння відбувається. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 5-й клас. С.Я. Маршак. Казка-п’єса «Дванадцять місяців». Протиставлення образів пасербиці та мачухи і її рідної дочки.
ПРИЙОМ «ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ» (описана Дж. Беллансом) У «Зведеній таблиці» лінії порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об’єкти та інше, формулюють самі учні. Категорії порівняння можна виділяти як до читання тексту, так і після його прочитання. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 7-й клас. М.В. Гоголь. Повість «Тарас Бульба». Порівняльна характеристика Остапа і Андрія (уривок).
ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «Т-СХЕМА»» Т-схема – графічний організатор, що має дві колонки, в яких фіксуються відповіді «так-ні», аргументи «за-проти» або ліва колонка відводиться під позитивні асоціації, а права – під негативні. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 10-й клас. Ч. Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста». Діяльність героїв у романі «Пригоди Олівера Твіста, яка викликає позитивні і негативні асоціації.
ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «М-СХЕМА»» М-схема – графічний організатор, що складається з трьох колонок. У першу колонку вписують позитивні оцінки (риси, якості), у другу – нейтральні, до третьої – негативні. Після обговорення матеріалів усіх трьох складають оцінку досліджуваному явищу. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 10-й клас. Ч. Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста». Герої роману, які викликають позитивні, негативні й нейтральні асоціації.
ПРИЙОМ «ДИСКУСІЙНА СІТКА ЕЛВЕРМАНА АБО «ПАВУТИНКА» ДИСКУСІЇ» Учитель формулює проблему (можна бінарне запитання), над якою працює клас. У двох колонках «Так» – «Ні» фіксуються аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему. Після обговорення записується спільний висновок в нижній колонці таблиці. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 9-й клас. Дж. Й.В. Гете. Драматична поема «Фауст».
ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ-СИНТЕЗ» (описана В.О. Загашевим) На стадії виклику вчитель пропонує учням тему або питання, що відображає основний зміст тексту. Учні підбирають ключові слова, фрази, які, як їм здається, можуть бути опорними в тексті, запропонованому для вивчення згодом. Вони самостійно (або в групі) заповнюють першу частину верхньої графи таблиці, далі пропонується сам текст. Після прочитання або слухання тексту таблиця заповнюється повністю. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 6-й клас. А.П. Чехов. Оповідання «Товстий і тонкий».
ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЧОМУ?»» Це простий і знайомий прийом. Таблиця заповнюється на стадії осмислення по ходу роботи з інформацією. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 5-й клас. С.Я. Маршак. Казка-п’єса «Дванадцять місяців» (уривок).
ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЗХД»» (описана Д. Огл) Суть стратегії «Таблиця «ЗХД»» полягає в добуванні відомих фактів і положень із нового матеріалу, у фіксації питань, які з’являються, а також питань, які викликають потребу в нових знаннях. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 9-й клас. Дж. Байрон. Поема «Мазепа».
ПРИЙОМ «ІНСЕРТ» Основна мета графічного організатора «ІНСЕРТ» – спонукати учнів до відстеження власного розуміння інформації, яка читається, використовуючи певне маркування. Стратегія концентрує увагу не тільки на відомому їм матеріалі, але й на новому, навчає сумніватися в інформації, яка надається, ставити питання, які виникають у процесі роботи над текстом. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 9-й клас. Дж. Байрон. Поема «Мазепа». Після обговорення запропонованого тексту за планом стратегії заповнюється таблиця:
ПРИЙОМ «ЩОДЕННИК ПОДВІЙНИХ НОТАТОК» В основі прийому лежить коментування тексту. Він сприяє формуванню вміння інтерпретувати інформацію, знаходити асоціації, пропускаючи інформацію через особистий досвід. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 9-й клас. О.С. Пушкін. Роман «Євгеній Онєгін».
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛA
фокусирования на мышлении / пер. с англ. Е. Н. Волков, 2009. –[электронный ресурс]. Режим доступа: http://evolkov.net/mapping/index.html.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 6852 | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |